Сауль Ньігес, біографія якого буде розказананижче, є одним з найталановитіших півзахисників в сьогоднішньому іспанському футболі. На його рахунку перемога в Лізі Європи, фінал Ліги Чемпіонів, а також титул чемпіона континенту серед молодіжних збірних. Молодий півзахисник є незамінною ланкою в грі ФК «Атлетіко Мадрид», в складі якого він почав грати ще сімнадцятирічним підлітком.
Багато хто вважає, що в іспанському чемпіонаті граютьвсього два сильних клубу - «Реал» і «Барселона». Однак з цим категорично не згоден тренер «Атлетіко» Дієго Сімеоне, який зумів сколотити з не самих зоряних гравців боєздатний колектив, який цілком може перемогти будь-якого суперника. Сауль Ньігес є яскравим прикладом такого футболіста.
Не володіючи дриблінгом Неймара і швидкістю Бейла,Сауль проте є прикладом відмінного центрального півзахисника. Він фізично міцний, хороший в повітряних єдиноборствах, витривалий, а найголовніше - здорово звертається з м'ячем на найвищих швидкостях, що особливо цінується в сучасному футболі.
Гра ФК «Атлетіко Мадрид» заточена на постійному тиску на суперника і пресингу, що вимагає від гравців витривалості та вміння приймати миттєві рішення за обмежену кількість часу.
Сауль ідеально вписується в тактичну схему команди, беручи участь як у відборі м'яча, так і в організації атак.
Сауль Ньігес народився в 1994 році в іспанськомумісті Ельче. Батько його також був професійним футболістом і грав на позиції форварда в клубі «Ельче». Вже з чотирьох років він почав свої тренування, займаючись разом зі старшими братами. Йому доводилося боротися з хлопцями, які були старші за нього на п'ять-шість років, що безсумнівно загартувало характер юного футболіста.
У віці 11 років Сауль прийняв непросте рішенняпокинути рідне місто заради навчання в академії легендарного «Реала» і переїхав в Мадрид. Тут йому довелося непросто, столичні хлопці не прийняли провінціала в свій колектив, він жив окремо від інших, проте продовжував наполегливо тренуватися. Терпіння Сауля Ньігес лопнуло, коли товариші по команді стали навмисно виживати його з команди, справа доходила до того, що вони ховали одяг уродженця Ельче.
Він не став більше мучити себе і в 2008 роціперебрався в школу іншого мадридського клубу - «Атлетіко». Тут у Сауля справи пішли на лад, він став одним з найбільш багатообіцяючих вихованців команди. У 2011 році він почав грати за другу команду «Атлетіко», а в 2012 році Дієго Сімеоне періодично залучав молодого півзахисника до матчів основного складу.
Для того щоб Сауль Ньігес мав ігровупрактику, керівники клубу прийняли рішення віддати його в оренду в «Райо Вальєкано», де він зміг би проводити більше часу на полі. У скромному клубі з другої іспанській лізі Сауль став основним гравцем і провів відмінний сезон, чим заслужив зворотний виклик в «Атлетіко».
Однак Сауль Ньігес по-справжньому розцвів внаступному сезоні, який став особливо нагальним для його клубу. «Атлетіко» наводив жах на суперників в Лізі чемпіонів і зумів дійти до фіналу престижного турніру. Не останню роль в цьому зіграв Сауль, який став основним гравцем команди після відходу Арда Турана, колишнього лідера півзахисту.
Вболівальники навіть не помітили догляду турка, так якмолодий півзахисник став одним з ключових ланок у команді, пригнічуючи суперників у своїй зоні і постійно загострюючи гру в атаці гострими передачами. Разом з «Атлетіко» Сауль був за крок від перемоги в найпрестижнішому клубному турнірі Європи, однак у фінальному матчі «Реал» зумів переграти «банду» Дієго Сімеоне в додатковий час.
До матчів за основну збірну Іспанії Сауль став залучатися з 2016 року, однак через жорстокої конкуренції за місце в складі грає не так часто, провівши лише кілька матчів.
Сім'я у півзахисника іспанської збірної теж футбольна.