Обстеження кишечника - важлива частинаобстеження гастроентерологічних проблем. Коли людину починають турбувати болі або інші неприємні відчуття в кишечнику, то необхідно провести повне його обстеження для того, щоб поставити правильний діагноз. Однак не всі знають, що гастроентерологічне обстеження - це не тільки перевірка роботи шлунка і кишечника. Це ще й діагностичний пошук можливої проблеми в печінці або жовчному міхурі, підшлунковій залозі.
Обстеження кишечника завжди починається зрозпитування пацієнта. Деталізація скарг дуже важлива в даній ситуації, адже саме це може привести до постановки діагнозу, або хоча б запідозрити його симптоми.
Далі лікар приступає до загального огляду пацієнта.Це також має велике в діагностиці значення, адже часто можна побачити специфічні симптоми захворювання: локальне здуття живота, судинні зірочки або ознака антиперистальтичних рухів. Однак не варто цілком і повністю покладатися лише на дані огляду, адже часто вони є суб'єктивними і неспецифічними, тобто характерними для багатьох захворювань.
Після огляду проводиться аускультація і пальпаціячеревної порожнини. При вислуховуванні отримати будь-які цінні дані практично неможливо - лише ще раз переконатися, що проблема є. Чого не скажеш про пальпації - це досить інформативний метод діагностики, зрозуміло, за умови правильного його проведення. Пальпаторно обстеження кишечника проводиться проти годинникової стрілки, починаючи з лівої клубової області. Далі рука лікаря піднімається вгору від сигмовидної кишки по низхідній до селезінкової кута. Після цього необхідно пропальпувати поперечно-ободову кишку, правий печінковий кут, спадний відділ. Потім обстеження піддається сліпа кишка і апендикс. Саме в такому порядку пальпується кишечник. При правильно виконаній пальпації можна без праці запідозрити будь-які зміни в структурі і по розташуванню органа.
Обстеження кишечника, а якщо точніше - прямийкишки, необхідно проводити в положенні пацієнта стоячи на колінах і спираючись на лікті. Так пряма кишка буде максимально доступна пальпації. Під час цього обстеження можна діагностувати гемороїдальні збільшення лімфатичних вузлів, пухлинні утворення, виразки, свищі і абсцеси. На додаток до цього методу необхідно провести аноскопію - візуальне дослідження слизової прямої кишки на рівні 10-15 см.
Обстеження кишечника на цьому не закінчується,потрібно провести також ряд інструментальних методів діагностики. Почати можна з ректоскопии - введення датчика через пряму кишку на глибину не більше 30 см. Якщо ж на цьому рівні ніяких змін не виявлено, то необхідно провести колоноскопію з біопсією. Цей метод діагностики дозволяє обстежити товстий кишечник на всій його довжині, за відсутності звужень, перегинів і спайок.
Ультрасонографія - ультразвукова діагностика кишечника за допомогою, якої можна діагностувати потовщення стінки кишки, абсцес, випіт, інвагінацію і багато інших захворювань.
Не слід нехтувати і капрограммой - лабораторною діагностикою екскрементів. Часто цей аналіз може підтверджувати патологічний процес або наводити лікаря на думку про нього.
Обстеження тонкого кишечника в повному обсязіможна провести лише одним методом - рентгенографія з контрастуванням. Пацієнту за кілька годин до процедури дають випити барієву контрастну суспензію, після чого роблять рентгенографические знімки. Це дослідження дозволяє визначити патологію на будь-якому рівні тонкого кишечника.
Також можна використовувати ендоскоп і ентероскопія, але вони не дають 100% інформативності.
