Майя Михайлівна Плісецька - велика балерина іприголомшлива жінка. Якими тільки епітетами її ні нагороджували: божественна, неперевершена, балерина-стихія, «геній, мужність і авангард» (вираз французького балетного критика А. Ф. Ерсена). І все це про неї.
Почалася біографія Майї Плісецької якбалерини у віці 9 років, коли дівчинка стала ученицею Московського училища хореографії. Вона відразу привернула увагу педагогів своїми ідеальними для балету природними фізичними даними, музикальністю і темпераментом. Їй довіряли провідні ролі в навчальних постановках.
Вперше в головній партії на сцені Великого театруМайя Плісецька з'явилася в ролі Маші в «Лускунчика» (муз. Чайковського) в 1942 році. Правда, це була заміна хворих виконавиць, але завдяки цій ролі її помітили. Незабаром дебютантці стали давати ролі в балетних виставах: «Жизель» (спочатку одна з вілліс, а потім Мірта, 1944 рік), фея Осінь в «Попелюшці» Прокоф'єва (1945 рік), головна роль в «Раймонда» Глазунова (1945 рік), Одетта-Оділлія в «Лебединому озері» Чайковського. Біографія Майї Плісецької відзначена згадкою про те, що ця роль стала центральною не тільки в її кар'єрі, але і у всьому репертуарі Великого театру. Всіх глав іноземних урядів, президентів і королів приводили на «Лебедине озеро» з Плісецької у головній ролі. На весь світ був відомий цей спектакль, і публіка моментально розкуповували квитки, як тільки читала на афішах напис: «Майя Плісецька».
Біографія її як балерини далі розвиваласястрімко: Зарема в «Бахчисарайському фонтані» (муз. Асафьева), Цар-дівиця в «коники-Горбунок» (муз. Пуні), кілька ролей в «Дон-Кіхота» (муз. Мінкуса).
Їй дали звання спочатку заслуженою, а потім і народної артистки СРСР.
Ще однією «роллю життя» Майї Плісецької можнаназвати Кармен з революційного балету «Кармен-сюїта» (1967 рік). Музика була написана Щедріним (транскрипція знаменитої опери Бізе), постановка здійснена кубинським балетмейстером Альберто Алонсо. Вперше московські глядачі побачили балерину, танцюючу нема на носочках, а на повній стопі. Вистава, як і все нове, був прийнятий не відразу. Спочатку Плісецьку звинувачували в «зраді класичного балету», проте з часом спектакль знайшов успіх не тільки у нашій, а й у іспанської публіки, що було особливо важливо для натхненниці і виконавиці головної ролі.
В кінці вісімдесятих і на початку дев'яностих, колив країні багато що змінилося, Майя Плісецька стала активно працювати в Італії та Іспанії. У Москві стала президентом «Імперського російського балету». Багато гастролювала і працювала за запрошеннями театрів по всьому світу.
Зараз Майя Михайлівна в основному живе закордоном, в Німеччині. Вона удостоєна безлічі іноземних і російських нагород. Про неї зняті фільми, написані книги, виходять спектаклі, в яких вона ставить танцювальні номери. Їй 88, але вона як і раніше струнка, підтягнута і прекрасна.