Розвиток інформаційних технологій відкриваєнові можливості в сфері зовнішньоекономічної діяльності та забезпечує вдалий вибір цільових сегментів ринку. До них відносяться зниження трансакційних витрат, спрощення торговельних процедур, підвищення ефективності роботи маркетингових і збутових підрозділів підприємств за рахунок інтенсифікації інформаційного обміну та ін. Вирішення цих завдань можливе шляхом створення відповідної інфраструктури, що включає в себе АСУ підприємств, електронні платіжні системи, on-line магазини і т.д. До найважливіших елементів даної інфраструктури відносяться і центри електронної торгівлі.
Стратегія сегментації ринку полягає врозробці системи інформаційного забезпечення ЗЕД, в першу чергу електронної торгівлі та декларування, і забезпечення діяльності товаропровідної мережі. Прикладом інституційного оформлення такої ідеї, може служити створення маркетингового центру, який фокусує діяльність переважно на використанні бази сучасних IT-технологій, ресурсів Інтернет, електронних дошок оголошень, при цьому вибір цільових сегментів ринку здійснюється на основі ретельного аналізу його кон'юнктури. Реально функціонуючі на ринку підприємства, які співпрацюють з центром, одночасно можуть виступати і як об'єкти маркетингових досліджень. Взаємодія з клієнтами здійснюється центром за допомогою порталів.
З метою вдосконалення системи інформаційногозабезпечення і щоб забезпечити найбільш ефективний вибір цільових сегментів ринку зовнішньої торгівлі, в роботі центру доцільно передбачити виконання таких функцій:
- аналіз кон'юнктури зовнішніх ринків по основних товарах, реалізованим через товаропровідну мережу;
- розробка інноваційних маркетингових рішень;
- впровадження та консультації по використанню інформаційних технологій в маркетингову діяльність;
- взаємодія з Центром щодо спрощення процедур в торгівлі і розвитку електронного бізнесу (СЕФАКТ / ООН);
- проведення експертизи ефективності ЗЕД та ділової спроможності партнерів.
Одним з перспективних сегментів ринку в світовійекономіці є експорт медіатоваров і послуг. Аналіз цієї сфери показує, що причинами, що обмежують розвиток медіаекспорта, як правило, є:
¾ скорочення видання книжок на експорт на підвідомчих підприємствах;
¾ відсутність уніфікації податкового та митного законодавства з країнами, на які припадає медіаекспорт;
- невисокий рівень якості товарів та послуг;
- переважання традиційних торговельних партнерських відносин, обумовлених історичними, культурними, політичними, економічними інтересами;
- відсутність механізмів здійснення експортно-імпортних відносин між партнерами.
- малоефективний вибір цільових сегментів ринку медіапослуг.
Розробка стратегічної програми зовнішньоекономічної діяльності на основі IT-технологій, може включати наступні напрямки:
1. Оновлення поліграфічного обладнання за рахунок залучення коштів бюджетів усіх рівнів;
2. Використання інноваційного фонду Міністерства інформації і власних коштів підприємств (амортизаційних фондів);
3. Проведення уніфікації податкового та митного законодавства, в частині що стосується ведення бізнесу на ринку медіапослуг;
4. Перегляд мит на ввезення виробничих ресурсів і обладнання для друкарень, ставки яких значно вище, ніж ставки мит на ввезення друкованої продукції.
5. Формування товаропровідної мережі і системи маркетингових досліджень експорту.
6. Розширення структури медіаекспорта за рахунок розширення номенклатури друкованої продукції (перекладна література, видання іноземними мовами та ін.).