При порушенні стабільності фінансової системи вкраїні використовуються різні методи грошової реформи. Перетворення спрямовані на радикальне усунення недоліків, що виникли в ній. Уряд здійснює перехід до використання стійкої фінансової одиниці, яка відрізняється стабільною купівельною спроможністю. Це забезпечує розвиток відносин, властивих ринковій економіці.
Розглянемо далі основні методи, що застосовуються при грошових реформах.
Методи здійснення грошових реформ, їххарактеристика визначаються нормативними актами, орієнтованими на стабілізацію фінансової системи. У процесі перетворень знецінені банкноти вилучаються, а натомість випускаються нові.
В рамках реформ може змінюватися грошова одиницяабо її золотий вміст, виконуватися перехід від однієї фінансової схеми до іншої. При цьому перетворення зачіпають як наявне, так і безготівковий обіг. Тим часом, жоден метод проведення грошових реформ не гарантує збереження стійкості нового фінансового інструменту в майбутньому.
У зв'язку з цим після перетворень необхіднареалізація певних підтримуючих заходів. Значну роль в такому процесі відіграє фінансово-кредитна політика. Вона повинна бути обгрунтована і спрямована на регулювання сфери готівкового і безготівкового обороту.
До методів грошової реформи відносяться прийоми,які в тій чи іншій мірі можуть вплинути на стан фінансової системи. У науці розрізняють кілька способів стабілізації. Зокрема, виділяють наступні методи грошової реформи:
Існують і інші методи грошової реформи. Дефляція, наприклад, передбачає вилучення з обігу зайвої кількості банкнот. Це дозволяє знизити обсяг грошової маси в обігу.
Розвиток грошової сфери країни відбиваєтьсягрошовими реформами, передумовами їх проведення, цілями і результатами. Ключовим завданням перетворень є впорядкування обігу фінансових інструментів і зміцнення всієї системи.
Методи грошової реформи вибираються в залежності від різних факторів:
Існуючі методи грошової реформи припускаютьвилучення всіх або певної частки паперових знаків, заміну їх новими, перебудову всієї фінансово-кредитної сфери, зміна валютного курсу і так далі.
Назва цього способу має латинське коріння.Воно походить від слів nullus - "неіснуючий", "ніякої" і facio - "роблю". Грошова реформа як метод боротьби з інфляцією використовується урядом, як правило, тільки в крайніх випадках. А нуліфікації виконується в ситуації глибокої економічної кризи.
Вона може обумовлюватися необхідністю вилученнябанкнот, які втратили силу законного розрахункового інструменту. Така ситуація виникає, як правило, при зміні політичної влади. У деяких випадках нуліфікації збігається з девальвацією. При цьому відбувається обмін знецінених знаків старого зразка на нові за зниженим курсом.
Цей метод проведення грошових реформ актуальний у випадках, коли економічна криза досягла такого показника, при якому вартість паперової розрахункової одиниці практично зведена до нуля.
Ця назва також походить від латинського слова nominatio, що означає "найменування".
До методів грошової реформи відносяться заходизі зміни номінальної вартості розрахункових інструментів з обміном старих знаків на нові в певному співвідношенні. У такій же пропорції при цьому проводиться перерахунок тарифів, цін, заробітної плати та ін.
Деномінація зазвичай використовується для стабілізаціїобігу грошей при інфляції. Однак цей прийом може сприяти і спрощення системи розрахунків. Фактично деномінація є способом зміцнення державою грошової одиниці.
Укрупнення цінового масштабу відбуваєтьсяза допомогою закреслення нулів. Девальвація в Росії була проведена 17 серпня 1998 р Укрупнення при цьому відбулося майже в 4 рази - замість 6.1 руб. за 1 дол. США було встановлено 24 руб.
Використовувані поняття при характеристиці змінрозрахункової одиниці далеко не у всіх випадках дозволяє точно оцінити суть заходів. Наприклад, деномінація зазвичай означає зниження номінального вираження випускаються фінансових інструментів. Така характеристика прийнятна для аналізу реформ, що мали місце в Росії.
Зокрема, зазначену ухвалу відноситься доденомінації 1922 р Випущений в той рік рубль заміняв 1000 знаків, емітованих раніше. Аналогічна характеристика деномінації застосовна і для реформи 1923 р цей рік випущені розрахункові знаки співвідносилися з емітованими одиницями в 1922 р як 1: 100.
У 1961 р була виконана нова заміна.Випущені раніше гроші змінювалися на нові в співвідношенні 10 до 1 одиниці, емітованої в 1961 р Цей захід зводилася до зміни номінального значення розрахункового інструменту. Це мало значення переважно для фінансового обороту всередині держави. Тим часом, разом з деномінацією золотий вміст розрахункової одиниці було знижено в 4.5 рази. Цей захід оцінювалася як самостійна і мала відношення, головним чином, до операцій із зарубіжними країнами.
Недостатньо точно наводиться найменуванняденомінації в Указі Президента, затвердженого 04.08.1997 р Вона являє собою спосіб "закреслення нулів". У 1998 р в країні деномінація проводилася в пропорції 1: 1000. За Указом передбачалася зміна номінальної вартості знаків, але не грошовій одиниці. При цьому деномінація, по своїй суті, поширюється не тільки на готівку, а й на фінансові інструменти, використовувані в безготівкових операціях.
У кризових умовах 2009 р поступове зниження курсу рубля викликало підвищення вартості 1 долара США. При такій зміні виникають певні негативні наслідки. Зокрема:
Всі ці наслідки мають враховуватисяурядом, які вибирають методи грошової реформи. В рамках перетворень необхідно передбачати заходи щодо усунення негативних явищ зниження рублевого курсу і для населення, і для підприємств.
Ця назва походить від латинського devalvatio. В цьому слові приставка de значить рух вниз, а valeo - "стою", "маю значення".
До методів проведення грошової реформи відносятьсязаходи щодо офіційного зниження ціни розрахункової одиниці. Нею супроводжувалося перетворення фінансової системи за часів функціонування металевих знаків. Девальвація при цьому виконувалася шляхом законодавчого зниження золотого вмісту фінансової одиниці або зменшення курсу банкнот щодо інвалюти або золота.
У сучасних умовах використання цього способу вказує на кризу валютної сфери країни, знецінення грошей або суттєвий (тривалий) дефіцит платіжного балансу.
При девальвації заохочується експорт, проте прицьому збільшується розмір зовнішньої заборгованості держави, підвищується вартість імпортної продукції. В результаті загострюються політичні та економічні суперечності, наявні в системі господарювання.
Одним з методів грошової реформи єобмеження припливу іноземного спекулятивного капіталу в країну. Ревальвація (реставрація) дозволяє стримати збільшення обсягу грошової маси і сповільнити підвищення цін на внутрішніх ринках.
Наприклад, після Першої світової в Англії, в1925-1928 роках, урядом було відновлено золотий вміст фунтів, що існувала до війни. Ревальвація проводилася за допомогою підвищення офіційного курсу нацвалюти до долара.
У зазначений період грошову реформу проводив С. Ю. Вітте. Перетворення були викликані:
Грошова реформа Вітте була проведена методомдевальвації. Золотий вміст розрахункової одиниці було знижено на 1/3. Монетним знаком став вважатися золотий рубль. Державним банком була сформована готівку, сума якої склала 1095 млн. Руб. При цьому названий фінансовий інститут отримав можливість випустити банкноти. Їх сума повинна була скласти 1121 млн. Руб. і забезпечуватися сформованої золотий готівкою. В результаті перетворень:
Слід зазначити, що значення факторів припроведенні грошових реформ неоднаково. Найчастіше тільки при наявності всіх необхідних умов перетворення можуть стати успішними. У разі реформ Вітте існували необхідні передумови у вигляді виробничого зростання і майже бездефіцитного бюджету. Але оскільки перетворення передбачали перехід до вільного обміну банкнот на золото, особливе значення отримала необхідність формування відповідного запасу. Для досягнення цієї мети було висунуте гасло «Не доїмо, але вивеземо". І завдяки експорту був накопичений необхідний капітал.
Ця реформа була спрямована на усуненнянегативних наслідків, викликаних Громадянської і Першої світової війнами. Ключовим завданням було вилучення стрімко знецінюється розрахункової одиниці з обігу. У 1922-1924 рр. були відсутні необхідні передумови для перетворень, проте існували умови, які вимагали реформ.
Ці фактори полягали в тому, що в зверненнімаса інвалюти стала переважати над кількістю національних розрахункових знаків. Перетворення почалися з випуску червінці. У зв'язку з відсутністю необхідних умов реформа завершилася тільки в 1924 р
Тут необхідно зазначити значеннявиробничого зростання. Особливо зросла частка сільськогосподарської продукції. Цей фактор надав сприятливий вплив на перебіг перетворень. При цьому в розпорядженні уряду був досить великий золотовалютний запас, проте був і істотний бюджетний дефіцит. Саме необхідність його подолання позначилася на тривалості перетворень.
Історичний досвід країни при здійсненні грошових реформ дозволяє позначити три ключові чинники успішного їх проведення:
При вивченні історичного шляху Росії, особливуувага приділяється кризових ситуацій і урядовим заходам, яких вживає для виходу з них. Щоб зрозуміти, наскільки добре засвоєна інформація, наведена вище, можна перевірити себе, відповівши на кілька запитань:
Безсумнівно, економічна ситуація в даний час значно відрізняється від тієї, яка була раніше. Однак при розробці стабілізуючих заходів необхідно враховувати досвід минулих років.
