Ні для кого не секрет, що стабільністьфінансових показників будь-якого підприємства залежить насамперед від грамотності та доцільності інвестування фінансових ресурсів у активи. Саме тому для якісної оцінки слід вивчити структуру майна, а також джерела його формування та причини їх зміни. До речі, детальніше, як правило, розглядаються причини, що негативно впливають на фінансовий стан структури.
Спочатку за даними балансу доцільновизначити сумарну вартість майна структури конкретну звітну дату. На цьому ж етапі необхідно виявити відхилення щодо кожного виду майна за допомогою порівняння інформації на кінець та початок звітного періоду. Слід зазначити, що з докладного вивчення змін у структурі потрібно додатково розрахувати питому вагу кожного із видів майна у спільній валюті, поданої у балансі, і навіть вивчити причини структурних змін у майні.
Далі логічно розглянути співвідношення динамікиоборотних та необоротних активів, а також розрахувати коефіцієнт мобільності майна. На підставі даних підрахунків доцільним буде сформувати такі висновки:
Кінцевим кроком першого етапу є розрахунок КМО.p align="justify"> Коефіцієнт мобільності оборотних коштів представляється як відношення максимально мобільної їх складової (не тільки коштів, а й фінансових інвестицій) до сумарної вартості ОА. Важливо, що збільшення представлених вище коефіцієнтів є відмінним підтвердженням прискорення оборотності майнового комплексу структури.
Коефіцієнт мобільності оборотних коштів перебуває в такий спосіб: Кмоа = (ДС + КФІ) / ОА.
Слід зазначити, що низький рівень мобільності ОА- Не завжди негативний фактор. Що стосується високого показника рентабельності продукту структури, зазвичай, адресують вільні ресурси те що, щоб розширити і зміцнити виробництво.
Ні для кого не секрет, що фінансовий станбудь-якої структури обумовлено його виробничою діяльністю. Саме тому при його аналізі необхідно грамотно оцінити виробничий потенціал, куди слід зарахувати:
Важливим є той факт, що представлені статті містять у своїй структурі лише реальні активи. Саме вони характеризують потужність структури у виробничому плані (забезпеченість запасів тощо).
Для того щоб грамотно уявити виробничий потенціал, застосовують такі показники:
Збільшення частки активів виробничогопризначення на кінець року та більшу питому вагу відповідних активів у загальній сумі коштів структури говорить зазвичай про суттєве підвищення виробничих можливостей. Важливо зауважити, що цей показник не повинен бути нижчим за 50 відсотків (для порівняння за основу, як правило, беруть галузеві показники у стандартному відношенні). Питома вага вартості основних фондів сумарної вартості коштів структури розраховується як ставлення залишкової вартості ОС до валюти балансу. Подібний розрахунок проводиться зазвичай на початок та на кінець звітного періоду. Абсолютні показники, які відбиваються у процесі аналізу, порівнюються зі стандартними (доречними всім структур тієї чи іншої галузі).
Після розрахунку коефіцієнта зносу (іншимисловами, амортизації) формується якісна характеристика його змін. Щоб грамотно оцінити інтенсивність амортизації ОС, застосовується показник середньої норми амортизації (ставлення суми амортизаційних відрахувань до початкової вартості ОС).
На підставі аналізу структури мобільних засобів(див. коефіцієнт мобільності майна вище) доцільно розглянути зміни, що відбулися у складі ОЗ у загальному плані, після чого – у розрізі конкретних статей. Доцільним буде розглянути основні причини зміни обігових коштів:
Основними причинами зменшення оборотних коштів є такі пункти:
Необхідно відзначити, що після того, як було виявлено абсолютні показники та проведено загальну оцінку, потрібно розрахувати значення ефективного використання майна.
Як зазначалося вище, для оцінки потенціалу зростаннязастосовується низка показників. Коефіцієнт мобільності майна, розглянутий вище, характеризує галузеву специфіку структури. Але в економіці існує ще ряд коефіцієнтів, які застосовуються в аналізі виробництва. Так, відношення суми власного капіталу та зобов'язань довгострокового характеру до валюти балансу відображає частку власних коштів у загальній сумі фінансових джерел. Важливо, що рекомендованим значенням у разі є 0,8-0,9. Коефіцієнт стійкості - наукова назва цього відношення. Відповідно до бухгалтерської звітності Російської Федерації показник розраховується так:
(СК + ДО) / СБ = (стор. 1300, форма 1 + стор 1400, форма 1) / стор 1700, форма 1.
Коефіцієнт стійкості зазвичай аналізується вдинаміці. Таким чином, тенденція, що підвищує, може охарактеризувати зростання ділової активності структури, розширення її виробничих потужностей, а також ефективності процесу управління. Логічно, зниження даного коефіцієнта відбиває зменшення оборотності, відповідно, зниження темпів розвитку структури. Важливо, що максимального рівня економічного зростання підприємство може досягти лише у тому випадку, якщо отриманий прибуток реінвестується (тобто вкладається).
У разі передчасного виявлення погіршенняфінансового стану структури та попередження виникнення неплатоспроможності, звичайно ж, можна запобігти краху бізнесу. Саме для такої нагоди і застосовується коефіцієнт прогнозу банкрутства. Цей метод зазвичай використовується аналітиками для оцінки платоспроможності та загального добробуту тієї чи іншої компанії.
Що слід розуміти під словом банкрутство?Відповідно до поняття, висунутим арбітражним судом, термін визначається як один із видів фінансового стану позичальника, коли той не має можливості задовольняти вимогам кредиторів або ж не може розрахуватися за платежами обов'язкового характеру.
Процес банкрутства виконує дві ключові задачі:усунення заборгованості перед кредиторами та повне відновлення, а також подальше зміцнення діяльності підприємства. Як правило, економісти керуються трьома підходами, які можуть допомогти виявити можливе зниження платоспроможності юридичної особи. У тому числі розрахунок коефіцієнта кредитоспроможності, прогнозування коефіцієнтів платоспроможності, і навіть застосування системи критеріїв неформатного характеру. Дані способи дозволяють виявити можливі відхилення ще ранніх стадіях, отже, прискорити нейтралізацію існуючої загрози. Вони становлять специфічну систему управління компанією з метою запобігання кризі, що включає:
Слід зазначити, що з первиннихознак економічної неспроможності юридичної особи є небажання виконання кредиторських вимог терміном у місяці з моменту теоретичного виконання зобов'язань.
На фінансове становище юридичної особи можутьвпливати чинники як об'єктивного, і суб'єктивного характеру. Їх важливо враховувати у тому, щоб передчасно провести оцінку небезпеки виникнення неплатоспроможності. Так, до суб'єктивних чинників необхідно віднести анти-збільшений оборот у процесі торгівлі, зниження співвідношення "ціна-якість", низький рівень рентабельності, збільшення витратної статті, а також наростання зобов'язань. Об'єктивними чинниками вважаються неповні чи недостовірні звіти, їх затримка, збільшення співвідношення заборгованості по дебету до активів, деякі нерівності у балансі активу і пасиву, і навіть наростання неліквідності (нехай і поступово).
