Державний діяч Щеголев Ігор Олегович,особисте життя якого є таємницею за сімома печатками, один з найбільш «закритих» представників влади. Це при тому, що він все життя займається встановленням зв'язків з громадськістю. Розповімо про те, який шлях привів Щеголева в Кремль і як складалася його кар'єра.
10 ноября 1965 года появился на свет Щеголев Ігор Олегович. Сім'я майбутнього чиновника в той час проживала в українському місті Вінниця. Про сім'ю Щеголева немає ніяких відомостей. Ігор Олегович взагалі не говорить про свого приватного життя, в тому числі і про дитинство. Журналістам так і не вдалося «розкопати» ніяких деталей про ранні роки Щеголева. З дитинства Ігор демонстрував завзятість та цілеспрямованість, він займався спортом, був активним комсомольцем.
Відомо, що вчився Щеголев Ігор Олегович всамої звичайній середній школі в Вінниці. Але явно вчився він відмінно, так як відразу після отримання атестата про повну загальну середню освіту відправився в Москву і вступив до Московського інституту іноземних мов ім. М. Тореза, на факультет перекладачів. Навчався Щеголев дуже добре, він налягав на мови, участь у громадському житті, демонструючи всі необхідні якості для побудови кар'єри. Він блискуче закінчив 2 курсу і в 1984 році з обміну поїхав вчитися до Німеччини, в університет ім. К. Маркса, в Лейпциг, на факультет журналістики. Участь в таких програмах передбачало не тільки гарне навчання, але і гарантовану благонадійність. У 1988 році у нього на руках було два дипломи про вищу освіту: російський (філолог, фахівець з німецької мови) і німецька (журналіст), це відкривало гарні перспективи для молодої людини.
Після закінчення інституту Щеголев Ігор Олегович порозподілу приходить працювати в ТАСС, на посаду редактора в редакцію країн Америки. Після розпаду СРСР агентство перейменовується в ІТАР-ТАСС, Щеголев продовжує працювати в ньому старшим редактором у відділі країн Європи. Є інформація, що одночасно молодий журналіст працював у зовнішній розвідці. Цей період був своєрідним випробувальним терміном, який Ігор пройшов з успіхом. І в 1993 році він відправляється в бажану і престижну відрядження в Париж в якості власного кореспондента ІТАР-ТАСС. Такі поїздки пропонувалися тільки лояльним до режиму співробітникам, які довели свою благонадійність. Багато колег говорили, що отримати так швидко таке призначення Щеголеву могло допомогти тільки співпраця з силовими структурами.
Працюючи кореспондентом, Ігор Олегович багатопише для таких російських видань, як «Известия», військовий орган «Червона зірка», «Праця», щоденна газета «Сегодня», для журналу «Радник» і для друкованого органу ІТАР-ТАСС «Аномалія». Справжню популярність йому приносять публікації, що висвітлювали конференцію з проблем насильства над жінками в світі, про хід світової першості з дзюдо, рецензія на мемуари знаменитого французького президента Франсуа Міттерана. За чотири роки Щеголев стає авторитетним експертом з проблем Європи.
У 1997 році Ігор Олегович повертається в Москву,щоб отримати підвищення. Він стає керівником сектора Європи в московській редакції ІТАР-ТАСС. Пізніше він переходить на місце заступника головного редактора служби новин провідного інформаційного агентства Росії. Молодий журналіст, добре пише і знає кілька мов, швидко увійшов в команду кореспондентів, які висвітлювали діяльність Президента РФ і Уряду країни. Він не раз їздив у відрядження і вів репортажі про іноземні візити Б.Н. Єльцина.
У червні 1998 року журналіст Щеголев Ігор Олеговичнесподівано для сторонніх спостерігачів влаштовується на роботу в Уряд Російської Федерації. Він стає заступником начальника управління урядової інформації. А вже через 2 місяці його призначають прес-секретарем тодішнього голови уряду Є. Примакова. При цьому сам Щеголев каже, що до цього він був лише побіжно знайомий з Євгеном Максимовичем. Експерти кажуть, що таке призначення є знаком того, що у Щеголева є дуже добрі зв'язки на самому верху влади, журналістам хочеться вірити, що це старе знайомство з Путіним давало свої плоди. Існує також версія, що в Кремль йому допоміг потрапити прес-секретар Президента Дмитро Якушкін, з яким Щеголев перетинався по журналістській роботі в Парижі. Так чи інакше, сам Ігор Олегович ніколи не заперечував і не підтверджував цих фактів. Але в 33 роки він став прес-секретарем другої людини в країні, і це приклад блискучої кар'єри. А через 2 місяці він сідає в крісло начальника Управління урядової інформації, він входить в колегію представників від держави у ВАТ «Громадське телебачення» (сьогодні «Перший канал»). У серпні 1999 року Щеголев стає радником С. Степашина, який працював тоді прем'єр-міністром, а пізніше стає радником В.В. Путіна. З 2000 року Ігор Олегович очолює прес-службу президента РФ. На цій посаді він входив до креативної групи з розробки персонального сайту В. Путіна. В кінці 2001 року він стає начальником протоколу Президента, а також паралельно займався організацією поїздок глави держави за кордон і трохи контролював прес-службу Президента.
У 2008 році в країні пройшли вибори, в результатіяких президентом став Д. Медведєв, а місце прем'єр-міністра зайняв В. Путін. І в новому уряді Щеголев Ігор Олегович (фото докладено) отримав нове високе призначення - він став міністром зв'язку і масових комунікацій. Новий міністр не тільки керував усіма засобами зв'язку в країні, а й став контролювати ЗМІ. Журналісти і політологи дивувалися з приводу цього призначення і стали шукати ті сили, які «просунули» Щеголева на цей пост, передбачалося, що за ним стояли якісь бізнес-структури, зацікавлені в переділі інформаційного ринку. Але подальша діяльність міністра не виявила ніяких осіб, які отримали від цього призначення вигоду. На посту міністра Щеголев довів до завершення реформу інформаційного середовища країни, він перевів телебачення на цифрове мовлення, провів об'єднання "Ростелекома" і "Связьинвеста", а також запустив в практику діючий механізм «електронного уряду».
У 2012 році в новому складі російськогоуряду з'явився новий міністр зв'язку і масових комунікацій. А Щеголев Ігор Олегович, помічник президента, слід за своїм покровителем В. Путіним. ЗМІ довго намагалися з'ясувати спектр його обов'язків на новій посаді, але нічого конкретного їм так дізнатися і не вдалося. За роки своєї роботи в уряді Щеголев Ігор Олегович отримав кілька нагород, в тому числі орден «За заслуги перед Вітчизною» і орденом РПЦ.
Багато журналістів і піарники ретельно і вмілооберігають свою приватність від сторонніх поглядів, і один з них - Щеголев Ігор Олегович. Дружина чиновника працює в Академії зовнішньої торгівлі, викладає німецьку мову. Вона є хорошим германістів, неодноразово їздила до Німеччини на стажування. Про наявність у пари дітей ЗМІ нічого не повідомляють.
Щеголев Ігор Олегович, цікаві факти збіографії якого старанно шукають журналісти, вміло захищає своє приватне життя. Але ЗМІ передбачає, що ще в студентські роки він познайомився з тоді ще майбутнім президентом РФ В. Путіним в Лейпцигу. Щеголев там навчався, а Путін був у відрядженні від КДБ СРСР і очолював будинок Радянсько-німецької дружби. За припущеннями журналістів саме тоді Щеголєв був завербований в КДБ, що і сприяло його швидкому просуванню по кар'єрних сходах згодом. Ігор Олегович став позаштатним співробітником КДБ і саме тому зміг виїхати у відрядження за кордон в один з найбажаніших для радянських журналістів міст, в Париж. Він вільно володіє трьома мовами: німецькою, французькою та англійською.
