Серед інших «дарів» Бреттон-Вудської системи в1944 році був заснований Міжнародний Валютний Фонд, який грає важливу роль в сучасному світі. Ставлення до даної організації серед країн-учасниць і світових аналітиків вельми неоднозначне, і щоб зрозуміти, яке місце в фінансовій системі світу він займає, слід уважно його вивчити.
Цілі і функції Міжнародного валютного фонду
Створюваний ще в період активних військових дій на полях Другої світової війни, Міжнародний валютний фонд був покликаний відновити і зміцнити економікукраїн після її закінчення. Величезний внесок у створення цієї організації внесли британський економіст Дж.М.Кейнс і прес-секретар США Г.Д.Уайт, які розробили базу для попередження економічних криз, що виникають внаслідок використання девальвацій.
На сьогоднішній день Міжнародний валютний фонд -це спеціалізована фінансово-кредитна організація, членами якої є 184 країни. Для того щоб зрозуміти, навіщо створився даний фонд, досить лише перерахувати його основні цілі:
Для реалізації їх Світовий валютний фонд фактичні здійснює такі дії:
Останнє є на сьогоднішній день самоюважливою функцією, тому що спільно з отриманням грошових коштів країна-боржник буде зобов'язана здійснювати всі рекомендації по оптимізації державного бюджету.
Міжнародний валютний фонд - структура і фінансування
Для організації, що включає в себе більшу частинукраїн світу, абсолютно характерним є наявність структури управління. У ній особливе чільне місце займає Рада керуючих. Метою його діяльності є вироблення тактики дозволу назріваючих або вже наявних проблем. А ось безпосереднє виконання прийнятих Радою керуючих рішень лягає на Виконавчий комітет. Даний орган складається з 24 членів, вісім з яких є постійними, а 16 діють за принципом ротації кожні два роки.
Також Світовий валютний фонд має в своєму розпорядженні двоманайважливішими комітетами - Міжнародним валютно-фінансовим (МВФК) і Комітетом з розвитку. Перший розглядає питання, пов'язані тільки зі станом валютного ринку (див. Цілі 2 і 3), а другий спрямовує свої зусилля на допомогу країнам, що розвиваються. Причому останній, варто відзначити, є спільним органом з ще одним дітищем Бреттон-Вудської системи - Міжнародним банком.
Для фінансування діяльності даноїорганізації була створена особлива система квотування, що базується на спеціальних правах запозичення т.зв. міжнародним резервним активом, який забезпечив відхід від золотого стандарту. Ще одне джерело фінансування діяльності стали позики, отримані на підставі Генеральних угод про позику та Нових угод про позику. Всі кошти, які отримує Міжнародний валютний фонд, - це грошові кредити, отримані від державних банків суворо обумовлених країн і фінансових установ Швейцарії. Дані джерела фінансування дозволяють ефективно перерозподіляти грошові потоки, тим самим забезпечуючи виконання цілей цієї фінансової організації.
Сьогодні Міжнародний валютний фонд - це потужнийфінансовий інститут, здатний за допомогою своїх органів і наданих йому повноважень ефективно впливати на економічну ситуацію практично в будь-якій країні, яка є його членом.