Большинству современных школьников известно, коли почалася Велика Вітчизняна війна. Знають вони і дату нападу на Польщу: 1939 рік, 1 вересня. Виходить, що півтора року між цими двома подіями в нашій країні нічого особливого не відбувалося, люди просто ходили на роботу, зустрічали світанки над Москвою-рікою, співали комсомольські пісні, ну, може бути, іноді навіть дозволяли собі потанцювати танго та фокстроти. Така ось ностальгічна ідилія.
На самом деле картина, создаваемая сотнями кінофільмів, по всій видимості, дещо відрізняється від реалій того часу. Весь народ Радянського Союзу працював і не так, як зараз. Тоді не було іміджмейкерів, офіс-мененджера і мерчендайзерів, роботою вважалися тільки конкретні справи, пов'язані з виробництвом необхідних країні предметів. Головним чином - зброї. Таке положення існувало не один рік, а коли почалася Велика Вітчизняна війна, просто стало ще важче.
У той недільний ранок, коли німецькі військаатакували наші кордони, сталося те, що було неминуче, але сталося це не так, як очікувалося. Чи не загриміли огню, заблищали сталлю бойові машини, йдучи в лютий похід. Величезні запаси озброєння, продовольства, медикаментів, палива та інших необхідних військових вантажів виявилися знищеними або захопленими наступаючими німцями. Літаки, зосереджені на присунутих впритул до кордонів аеродромах, були спалені на землі.
На питання:«Коли почалася Велика Вітчизняна війна?» - правильніше було б відповідати: «3 липня». І.В. Сталін так її назвав під час свого радіозвернення до радянського народу, «братам і сестрам». Втім, цей термін згадувався і в газеті «Правда» на другий і третій день після нападу, але тоді він ще всерйоз не сприймався, це була пряма аналогія з Першої світової і наполеонівської війнами.
Численні знавці історії ВеликоїВітчизняної війни незаслужено мало приділяють уваги її початкового періоду, що характеризується як найбільша військова катастрофа за весь час існування людства. Кількість безповоротних втрат і потрапили в полон обчислювалася мільйонами, величезні території опинилися у владі окупантів разом з проживають на них населенням і промисловим потенціалом, який спішно доводилося виводити з ладу або евакуювати.
Нацистські полчища змогли дійти до Волги, їмзнадобилося на це трохи більше року. Під час Першої світової австро-угорські та німецькі війська не проникли вглиб «відсталою і лапотной» Російської імперії далі Карпат.
З того моменту, коли почалася ВеликаВітчизняна війна, до звільнення всієї Радянської землі пройшло близько трьох років, наповнених горем, кров'ю і смертями. Понад мільйон громадян, що потрапили в полон і опинилися в окупації, перейшли на бік загарбників, з них були сформовані дивізії і армії, що увійшли в вермахт. Ні про що подібне під час Першої світової і мови не могло йти.
Через величезних людських і матеріальнихвтрат СРСР після Великої Вітчизняної війни відчував величезні труднощі, що виразилися в голоді 1947, загалом зубожінні населення і розрусі, наслідки якої відчуваються почасти й тепер.
