Особисте закінчення дієслів. Правопис

Яке особисте закінчення слід писати у тій чиіншої частини мови? Це питання досить часто виникає у школярів, але тільки в тому випадку, якщо останній склад будь-якого слова варто в ненаголошеній положенні. Адже саме в таких ситуаціях дуже складно розчути ту букву, яку слід писати в закінченні. Особливо це стосується дієслів.

Загальні відомості

Те чи інше особисте закінчення дієслів залежить повністю від того, до якого дієвідміні відноситься дане слово. Вміючи правильно визначати його, ви ніколи більше не поставите подібним питанням.

Особисте закінчення дієслів, що стоять в ударному положенні

З ударними закінченнями (особистими) дієслів завжди все зрозуміло. Адже буква, що стоїть в такому положенні, чується максимально чітко і є перевірочної. Наведемо кілька прикладів: стежиш, кипиш, твориш та ін. Як бачите, все закінчення цих слів є ударними, тобто вони пишуться в точності так само, як і чуються (вимовляються).

Правопис ненаголошених особистих закінчень дієслів

У тому випадку, якщо закінчення дієслів знаходяться вненаголошеній положенні, то визначити правильне написання тієї чи іншої літери стає проблематично. Саме тому потрібно звернутися до відповідного правилом. У ньому йдеться, що всі дієслова в російській мові відносяться або до першого дієвідміні, або до другого.

відмінювання перший

Всі дієслова в формі інфінітива, що закінчуються на -оть, ать, -еть, -ять, -ить і -уть, відносяться до 1-му дієвідміні: танути, копати, мокнути та ін. Приватне закінчення даних слів, що стоять в ненаголошеній положенні, має букву «е».

Наведемо приклад: таешь, таем, копаємо, копаєш, копаєте, мокнешь, мокнете, мокнемо, мокне, тане та ін. Однак в 3 особі мн. числа дієслова 1-го відмінювання мають такі закінчення: -ут або -ють. наприклад, копають, мокнуть, тануть та ін.

відмінювання другим

Всі дієслова, що стоять в інфінітиві і закінчуються на-ить слід відносити до 2-го дієвідміні: пиляти, пишатися, молити та ін. Особисті закінчення даних слів, що стоять в ненаголошеній положенні, мають букву «і».

Наведемо приклад: пілішь, пиляє, пиляємо, пиляйте, пишаємося, пишаєшся, моліть, молиш, молить та ін. Однак в 3 особі мн. числа дієслова 2-го відмінювання мають такі закінчення: -ат або -ят. наприклад: пиляють, пишаються, молять та ін.

Винятки з правил

Теперь вам известно, какие гласные в личных закінченнях дієслів слід писати, якщо вони стоять в ненаголошеній положенні. Для цього потрібно лише визначити відмінювання, поставивши цю частину промови в невизначену форму. Однак в цьому правилі є свої винятки. Розглянемо їх більш детально:

• Голити, стелити. Незважаючи на те що дані слова мають на кінціить, їх все одно слід відносити до 1-му дієвідміні, так як це виняток. Відповідно, їх особисті закінчення матимуть голосну букву «е» (-ють, -ут). Наведемо приклад: стелешь, стелите, стелимо, голишся, голимо, голите, голять, стелять та ін.
• Терпіти, образити, бачити, залежатиме, дивитися, вертіти, ненавидіти, дихати, чути, гнати, тримати. Незважаючи на те що дані слова мають на кінці-еть і ать, вони все одно відносяться до другого дієвідміні, так як це виняток. Відповідно, їх особисті закінчення матимуть голосну букву «і» (-ят, -ат). Наведемо приклад: скривдиш, бачиш, залежний, дивимося, крутить, ненавидить, дихає, женуть, тримають та ін.

Слова-виключення слід завчити і запам'ятати, так як дуже багато школярів роблять в них помилки.

Разноспрягаемие слова

Знаючи правопис ненаголошених особистих закінченьдієслів, можна досить швидко і легко скласти грамотний текст. Однак слід зазначити, що в шкільній програмі дисципліни «Російська мова» приділяється особлива увага не тільки відмінюванні і словами-винятків, але і таким лексичним одиницям, які є разноспрягаемимі. До них належать такі: хотіти, бігти. Чому ж вони так називаються? Справа в тому, що в різних особах дані слова можуть мати як закінчення першої дієвідміни, так і другого:

• він біжить, хоче;
• ти біжиш, хочеш;
• я біжу, хочу;
• вони біжать, хочуть;
• ви біжите, хочете;
• ми біжимо, хочемо.

Підведемо підсумки

Щоб визначити ту чи іншу правопис особистих закінчень дієслів, рекомендується слідувати нижчеописаній схемою:

1. Визначити, в якому становищі варто закінчення дієслова (в ударному або безударном). Якщо в ударному, то його перевіряти не слід. Якщо в безударном, необхідно продовжити аналіз.
2. Поставити дієслово в інфінітив (або так звануневизначену форму), а потім перевірити його закінчення. Якщо слово закінчується на-ить, то це друге відмінювання. Отже, необхідно писати в закінченні букву «і» (в 3 особі мн. Числа - -ат або -ят). В іншому випадку необхідно продовжити міркування.
3. Потрібно перевірити, чи не входить даний дієслово всписок слів-винятків на-ать або -еть. Якщо входить, то він також належить до другого дієвідміні, тобто в закінченні слід писати «і». Якщо не входить, то це дієслово першої дієвідміни. У його закінчення слід писати «е» (в 3 особі мн. Ч. Пишемо -ють або -ут).