Будь-яка людина, що прагне досамоосвіти, чув про таке поняття, як «епопея». Що це таке, обов'язково повинен знати кожен. Адже вже зі шкільної лави ми знайомимося з такими шедеврами світової літератури, як «Іліада» і «Війна і мир». Однак далеко не всі знають про характерні риси та особливості цього жанру.
В літературі це поняття використовується длязначного за обсягом твори, як віршованого, так і прозового, яке зачіпає загальнонаціональну тематику. У період становлення словесності подібні літературні праці описували найбільш важливі для тодішніх людей події. Серед головних тем був героїчні життєпису, військові зіткнення, міфологічні мотиви.
У більш пізніх романах-епопеях зображується вжеНЕ становлення суспільства, а його жахливе становище за допомогою комічних засобів. Серед подібних романів особливо виділяється поема «Мертві душі» відомого на весь світ українського письменника М. В. Гоголя.
Роман-епопея як явище словесності проходивтривале становлення, що стало причиною появи безлічі його різновидів. Виділяють два типи таких творів. До першого належать романи, в яких характери головних героїв розвиваються під впливом подій національно-історичного масштабу. Наприклад, «Війна і мир», «Після бурі», «Тихий Дон». До іншого типу можна віднести твори, в яких еволюція героїв відбувається під час їх участі у важливих історичних подіях. Наприклад, «Червоне колесо», «Петро Перший».
Будь-який різновид творів має своївідмінні риси, не став винятком і роман-епопея. Що це таке, було сказано вище, але щоб зуміти віднести твір до цього типу, треба обов'язково ознайомитися з його особливостями, серед яких - перераховані нижче.
Такі відмінні риси виділив відомий дослідник і літературознавець М. М. Бахтін.
До романам, які стали класичними прикладамиепопеї, відносяться такі твори, як «Іліада» і «Одіссея» (епос Стародавньої Греції), «Рамаяна» і «Махабхарата» (епос Стародавньої Індії) і «Пісня про Роланда» (Франція).
Що це поняття поєднує в собі елементи іроману, і епопеї, зрозуміло навіть з назви. Від роману подібні твори перейняли опису доль конкретних особистостей, від епопеї - становлення героїв на тлі національно значущих історичних подій, які відображаються на долі всього народу. Це призводить до того, що в романі-епопеї часто можна зустріти не тільки масові сцени і опису конкретних історичних подій, а й розкриття внутрішнього світу певних героїв.
Найбільш відомим не тільки в Росії, але і уусьому світі романом-епопеєю є твори Льва Миколайовича Толстого «Війна і мир». Автор особисто написав статтю про те, до якого жанру він відносить своє творіння. Вона була опублікована в «Русском архиве» в березні 1868 року.
У своїй статті Толстой говорить про те, що свійроман він не вважає ні поемою, ні історичною хронікою. Однак саме в цьому творі можна спостерігати окреслення еволюції внутрішнього світу героїв, яке відбувається на тлі історичних подій, тобто саме те, що зазвичай описує епопея. Що це саме так, свідчить і те, що автор написав історію народу, а не конкретної особистості.
Підводячи підсумок, треба зазначити, що твори, проякі говорилося вище, не просто володіють історичною цінністю, в них закарбувалися дуже важливі моменти розвитку цивілізацій. Адже не дарма раніше ці твори вивчаються в школах і ВУЗах, про них чув кожен, оскільки роман-епопея - дуже значуща в розвитку всієї світової літератури явище.
Вплинули подібні епічні твори і набагато інших сфер мистецтва. Свій відбиток жанр також знайшов в кінематографі. Наприклад, «Битва за Москву» режисера Юрія Озерова - справжнісінька епопея. Фільм описує найбільші протистояння Великої Вітчизняної війни. Жанрові особливості кіноепопеї: поєднання історичної достовірності, точності з широким художнім узагальненням і романтичним пафосом.