Перші риси проекту були обговорені в липні 1945року на конференції в Парижі. Спочатку план Маршала передбачав участь і східноєвропейських держав. Адже основні руйнування війни припали саме на східну частину Європи. У порівнянні з Варшавою, Прагою і Краковом Брюссель і Париж здавалися просто недоторканими війною тихими місцями. Однак східна околиця Європи вже була залежна від радянського уряду. А лідери СРСР побоювалися, що подібна допомога посилить вплив США на ці країни і послабить популярність в них соцпартий. Власне, з цих міркувань все держави соцтабору взяли горду позицію і відмовилися від допомоги. Цікаво відзначити, що на сам Союз план Маршала не міг бути поширений, оскільки ЦК ВКП (б) заперечувало бюджетний дефіцит і наявність будь-яких істотних проблем. Від допомоги потенційного опонента відмовилися, зробивши вибір на користь ударної праці. Цікаво, що відродження СРСР справді за своїми темпами не поступилася європейському, нехай було видобуто ціною важкої праці.
План Маршалла в кінцевому підсумку поширюється навісімнадцять країн Британії, Скандинавських островів, Західної, Південної та Центральної Європи. Ця економічна програма стала однією з найуспішніших (в своєму роді) в усій людській історії. За досить короткий час план Маршала дозволив відновити зруйновані економіки європейських держав, зробивши ці країни процвітаючими та впливовими гравцями на світовій геополітичній арені. При всіх цих благах слід також і відзначити, що успіх програми в чималому ступені визначив домінування Сполучених Штатів в західному світі. Наприклад, яскравим прикладом цього факту стало постійне верховенство держави в блоці військово-політичної спрямованості, створеному декількома роками пізніше. Цим блоком стало НАТО.
