У 1667 році завершився військовий конфлікт міжРіччю Посполитою і Росією. Закінчення будь-яких військових дій супроводжується підписанням мирного договору. Такий і був підписаний після конфлікту між Польщею і Росією в селі Андрусово - сучасної Смоленської області.
Російсько-польська війна стала результатомпротистояння двох держав, у яких були територіальні претензії на землі Південно-Західної Русі. Приводом для початку бойових дій послужила постанова Земського собору про прийняття козаків у підданство Росії - про це неодноразово просив гетьман і лідер Національно-визвольної революції Богдан Хмельницький.
Початок війни було успішним для російської сторони,але раптово Швеція нападає на Польщу. У цих умови Річ Посполита підписує Віленське перемир'я з Росією. Мета - Польщі ставало простіше оборонятися від Швеції. Що ж отримала друга сторона договору? Росія отримала можливість почати свою кампанію проти Швеції, що незабаром і сталося.
Значущим чинником закінчення Російсько-польської війнистала смерть Богдана Хмельницького. Гетьманщина занурилася в Руїну (громадянську війну) - внаслідок розколу одна частина козаків перейшла на бік Речі Посполитої. Фактично територія України опинилася поділена по Дніпру. Андрусівське перемир'я через кілька років закріпить факт розколу.
Ведення воєн на різних фронтах сторонамиконфлікту призвело до повного ослаблення і Росії, і Польщі. На завершальному етапі війни Річ Посполита зазнала поразки від російських військ під Білою Церквою і Корсунем. Бойові дії загасали через вичерпання людських і матеріальних ресурсів. В такому стані сторони підійшли до підписання мирного договору.
У будь-якого перемир'я в історії завжди дві причини: одна сторона явно слабкіше інший і приймає умови переможця. Існує інший варіант - воюючі країни виснажені однаково і потребують розумному врегулюванні конфлікту.
Що можна назвати причинами підписання Андрусівського перемир'я?
Висновок перемир'я почали обговорювати ще в 1666році. Багато суперечок викликали територіальні претензії, згадалися образи за порушений Поляновський мир. Дипломатичні баталії могли тривати ще кілька років, але ситуацію змінила положення в Гетьманщині. Петро Дорошенко, який проголосив себе гетьманом усієї України, прийняв протекторат Криму. Таким чином, Польща втрачала ханство як свого союзника. У такій ситуації Росія змогла посилити свої позиції на переговорах.
Договір підписали 30 січня (9 лютого) 1667 року. Росію представляв відомий дипломат і політик Афанасій Ордін-Нащокін. Андрусівське перемир'я з Річчю Посполитою - це його ідея. Дипломат наполіг на підписанні угоди з метою зміцнення зв'язків з Польщею для боротьби проти Швеції та поширення впливу Росії на всю Європу. Цей політик користувався впливом при дворі Олексія Михайловича.
Андрусівське перемир'я, як вагома подія вісторії дипломатії XVII століття, відомо завдяки документам Ордина-Нащокіна. Документів, за якими можна було б детально відстежити історію підписання договору, збереглося дуже мало, і вони дають уривчасту інформацію.
Польську сторону представляв Юрій Глібович -політик, дипломат, державний діяч. Підписання Андрусівського перемир'я вважається також і його заслугою, за що він був нагороджений королем Речі Посполитої. Представників від козаків на переговори щодо договору не пустили.
Після врегулювання всіх спірних питань булопідписано Андрусівське перемир'я. Сторони уклали договір на тринадцять з половиною років. Цей термін відводився на підготовку проекту «Вічного миру». В основному договір стосувався розділу територій і сфер впливу.
Росія за умовами угоди отримувала підконтроль Чернігівщину, Стародубщину, Сіверську землю, Лівобережну Україну. Литовські завоювання скасовувалися. Андрусівське перемир'я 1667 гарантувало Польщі контроль над територіями Правобережної України і Білорусії. Спільне управління двох монархій поширювалося на Запоріжжі. У разі нападу татар сторони договору повинні були надавати військову допомогу козакам. Згідно з умовами перемир'я Київ повинен був протягом 2 років залишатися під контролем Росії.
Угода регулювала порядок поверненняполонених після війни, розділ церковного майна. Договір мав пункти, що регулюють економічні взаємовідносини між країнами - одна з статей закріплювала право на вільну торгівлю між Росією і Річчю Посполитою.
Андрусівське перемир'я з Польщею російськимиісториками оцінюється неоднозначно. Одні називають його вимушеним кроком, на який пішли через необхідність завершити військовий конфлікт. Інші відзначають позитивні моменти підписання договору - зближення з Польщею, яка могла стати союзником у боротьбі з Османською імперією. Крім того, Росія повернула собі деякі втрачені землі. На це критики перемир'я відповідають тим, що не вдалося завоювати вихід до Балтійського моря, що планувалося на початку бойових дій.
Договір вважають вагомим кроком до об'єднанняслов'янських народів, хоча багато зовнішньополітичні проблеми не були вирішені. Для українських земель перемир'я мало негативні наслідки - був юридично закріплений розкол територій по Дніпру. Істотний удар був нанесений козацтву як соціальної верстви. Посилилася боротьба за владу в Гетьманщині. Частина білоруських земель переходила Польщі.
Андрусівське перемир'я - важливий міжнародний договір, який ознаменував закінчення бойових дій, але поклав початок деяким політичним чварам.
