Поняття «тріумфальна арка» виникло ще в Стародавньому Римі. Саме там для більш урочистого прийому переможців зводилося подібна споруда.
Це велична будова піднімається вгору нап'ятдесят метрів при майже такій же ширині. Однак такі сухі цифри не можуть передати всю красу і монументальність, якою володіє паризька Тріумфальна арка. Проект зроблений в античному стилі. Прекрасні крилаті діви, що сурмлять в фанфари, символізують тріумф і славу імператора. Їх автором є швейцарський архітектор Жан Жак Прадо, удостоєний премії за свої не тільки скульптурні, а й художні досягнення.
Паризька Тріумфальна арка, фото якої разоміз зображенням Ейфелевої вежі можна вважати візитною карткою міста, є, за словами авторів, дорогоцінної нагородою великому полководцеві і його легіону. Столиця Франції - не єдине місце, де можна зустріти таку споруду. Їх по світу розкидано чимало, і про багатьох з них більшість з нас і не чуло. Однак паризька арка знайома кожному.
Вона прикрашена скульптурами, кожну з якихможна назвати окремим шедевром. Наприклад, «Марсельєза», яка символізує протест проти російської армії, «Тріумф», присвячений підписанню Віденського світу, «Опір» і «Мир», авторами яких є Етекс. На жаль, цього архітектора в світі практично не знають, та й у самій Франції він відомий тільки у вузькому колі, хоча його творіннями в деякому роді і знаменита Тріумфальна арка.
Наполеону не судилося побачити, як виглядаєпобудований в його честь пам'ятник на славу перемоги, сили і влади Франції. Споруда була завершено в 1836-му, коли в живих імператора не було. І лише раз, в 1810-м, він побачив макет проекту своєї мрії: на кам'яному фундаменті була споруджена дерев'яна арка з обтягуванням з декорованого під майбутній проект полотна.
Крім Парижа і Москви, сьогодні такі тріумфальна брама стоять в місті на Неві, в Курську, Новочеркаську, Потсдамі, Барселоні, Бухаресті, Берліні і навіть Пхеньяні.