Один з унікальних і геніальних письменників,відомих у всьому світі, «велика надія російської літератури», людина, яка намагалася заново осмислити життя, зрозуміти її закони і розгадати таємниці. У Льва Миколайовича Толстого був особливий погляд на світоустрій, в тому числі йому належить і теорія про роль людини в історії і його значенні в контексті вічності. У романі "Війна і мир" цю концепцію втілили в собі полководці двох великих армій. Порівняльна характеристика Кутузова і Наполеона (таблиця з короткими висновками по темі буде представлена нижче) дозволяє повністю розкрити ставлення письменника до питання: «Чи може одна людина створити історію?»
У 1956 році йде у відставку і починає життяпоміщика в Ясній Поляні. Одружується, займається господарством і пише свої найвідоміші романи і повісті: «Війна і мир», «Анна Кареніна», «Воскресіння», «Крейцерова соната».
Помер Толстой в 1910 році на залізничній станції.
Роман-епопея описує події часівнаполеонівської війни (1805-1812 рр.). Твір мав величезний успіх як в Росії, так і в Європі. «Війна і мир» - художнє полотно, яке не має аналогів в літературі. Толстому вдалося зобразити всі суспільні класи, починаючи імператорами і закінчуючи солдатами. Небувала еволюція характерів і цілісність образів, кожен герой постає живим повнокровним людиною. Письменникові вдалося відчути і передати всі грані психології російського народу: від піднесених поривів до безжальних, майже тварин настроїв натовпу.
Дивним вийшов образ Кутузова, тіснопов'язаний з Росією та її людьми. Протилежністю йому в усьому виступає самозакоханий і егоїстичний Наполеон. Саме ці персонажі будуть розглянуті докладно.
Протилежністю йому є Наполеон, якийвідділив себе від світу, уявив практично богом. Більш детально відмінності цих персонажів ілюструє порівняльна характеристика Кутузова і Наполеона (таблиця розміщена нижче). Однак уже зараз можна сказати про те, що, на думку Толстого, людина, яка вирішила самотужки змінити світ, приречений на поразку.
Толстой зобразив Кутузова в романі своєріднимстарцем, прекрасно знають життя і розуміючим, що чекає попереду. Він знає, що бій під Аустерліцем буде програно, і спокійно говорить про це. Він засинає на раді, прекрасно розуміючи, до чого в підсумку призведуть всі розмови. Кутузов відчуває биття життя, розуміє її закони. Його бездіяльність обертається народною мудрістю, вчинками його керує інтуїція.
Кутузов - полководець, але всі його діїпідпорядковані великої волі самої історії, він її «раб». Але тільки так, зайнявши вичікувальну позицію, можна було перемогти. Саме ця думка Толстого втілилася в характері Кутузова.
Але для Льва Миколайовича головним є самелюдська складова, душевні якості, психологічні особливості. Саме в цьому відношенні письменник розвінчує романтичний образ ворожого полководця. Уже в описі зовнішність Наполеона видно ставлення автора: «маленький», «жирний», нічим не примітний, позер і егоїст.
Наполеон - імператор Франції, але йому мало владинад своєю країною, він бачить себе володарем світу, вважає себе вище інших. Прагнення до володіння поглинуло його, він морально бідний і нездатний відчувати, любити, радіти. Наполеон йде по трупах до своєї мети, адже вона виправдовує будь-які засоби. «Переможців не судять», - ось його девіз.
| Кутузов | Наполеон |
| зовнішність | |
| Ласкавий, насмішкуватий погляд; куточки губ і очей зморщені від лагідної посмішки; виразна міміка; впевнена хода. | Коротка, одутлувата і ситу постать; товсті стегна і живіт; удавана, солодка і неприємна посмішка; метушлива хода. |
| характер | |
| Чи не звеличує своїх заслуг і не виставляє їх напоказ; не приховує своїх почуттів, щирий; патріот. | Хвалькуватий, егоїстичний, сповнений самозамилування; звеличує свої заслуги; жорстокий і байдужий до оточуючих; завойовник. |
| Поведінка | |
| Завжди ясно і просто пояснюється; не покидає війська і бере участь у всіх ключових битвах. | Тримається далеко від військових дій; напередодні бою завжди вимовляє перед солдатами довгі пафосні промови. |
| Місія | |
| Порятунок Росії. | Завоювати весь світ і зробити його столицею Париж. |
| Роль в історії | |
| Вважав, що від нього нічого не залежить; не давав конкретних розпоряджень, але завжди погоджувався з тим, що робилося. | Вважав себе благодійником, але всі його розпорядження або вже були давно виконані, або не виконувалися, тому що не могли бути виконані. |
| Ставлення до солдатів | |
| Був ласкавий з солдатами і виявляв щиру турботу про них. | Байдужий до солдатів, не проявляє до них ніякого співчуття; їх долі були йому байдужі. |
| висновок | |
| Геніальний полководець; виразник патріотизму і високої моральності російського народу; патріот; мудрий політичний діяч. | кат; загарбник; всього його дії спрямовані проти людей. |
Порівняльна характеристика Кутузова і Наполеона(Таблиця представлена вище) побудована на протиставленні індивідуалізму і народності. Тільки людина, що вважає себе вище і краще за інших, міг почати кровопролитну війну заради досягнення своїх егоїстичних цілей. Такий персонаж не може стати героєм, тому Толстой, з його гуманізмом і вірою в народну мудрість, малює його негативно і відштовхуюче. Зовнішність, хода, манери, навіть характер Наполеона - все це наслідок його прагнення показати себе надлюдиною.
Кутузов, мудрий, спокійний, здавалося б,бездіяльний, несе в собі всю міць російського народу. Він не приймає рішень - він слідує за ходом подій. Він не намагається створювати історію - він підпорядковується їй. У цьому смиренні укладена його духовно-моральна сила, яка і допомогла виграти війну.
Неймовірну народну міць уклав Л. Н.Толстой в свій роман «Війна і мир». Короткий опис цієї сили дано на прикладі образу Кутузова, який протиставлений духовно бідному, що не розуміє свій народ, Наполеону. Великий російський полководець і французький імператор втілили в собі два начала: творче і руйнівне. І, зрозуміло, гуманіст Толстой не міг наділити Наполеона жодної позитивної рисою. Як і не міг він очорнити образ Кутузова. Герої роману мають мало спільного з реальними історичними особистостями. Але Лев Миколайович і створював їх з метою проілюструвати свою історичну концепцію.
