Ризик банкрутства завжди був невід'ємноюскладовою будь-якої підприємницької діяльності в умовах ринку, поширюючись не тільки на особу або фірму, які зазнали збитків внаслідок ведення своєї господарської діяльності, а також на осіб, які співпрацювали з даною фірмою або підприємцем, надаючи їм кошти в будь-якій формі.
Законодавством Російської Федераціїбанкрутство розглядається як нездатність господарюючого суб'єкта здійснювати виплату обов'язкових платежів, боргових зобов'язань перед кредиторами, а також займатися фінансуванням поточної детальності, так як для цього немає достатніх коштів. Чим раніше проводиться діагностика банкрутства, тим більше у компанії шансів уникнути його. Діагностика банкрутства може бути проведена одним з безлічі методів, а можна провести її, використовуючи кілька різних методів, що дасть більш точний результат. Кожен метод дозволяє визначити тенденції до банкрутства й реалізувати оцінку ймовірності кожного з них.
Діагностика банкрутства: загальні фактори оцінки
Є ряд факторів, які свідчать проскрутному становищі підприємства, якщо їх вчасно виявити і взяти до відома, то це дозволить не тільки попередити можливий ризик, але і здійснити прогнозування банкрутства. У числі цих факторів можна виділити:
- нестабільну прибуток;
- низькі показники коефіцієнтів ліквідності;
- низькі показники рентабельності продукції або послуг;
- різке падіння вартості активів і цінних паперів компанії;
- значний відсоток використання позикових коштів, який провокує велике значення ефекту фінансового важеля, що перевищує значення рівня економічної рентабельності активів;
- низькі показники коефіцієнтів ліквідності;
- високі показники загальних факторів комерційного ризику;
- знижена прибутковість інвестицій.
Якщо виявлені всі ці показники або частина зних, то це вже говорить про істотну ймовірності банкрутства, точна оцінка якої може бути здійснена за допомогою порівняння комерційної діяльності організації з аналогічною діяльністю інших фірм, індивідуальних підприємців або організацій.
Діагностика банкрутства: основні підходи
В процесі діагностики і оцінки ймовірностібанкрутства застосовуються підходи, що базуються на проведенні аналізу досить великої системи ознак і критеріїв або на використанні обмеженого кола показників, в числі яких можуть бути і інтегральні. Існує умовний поділ загальної сукупності ознак, які здатні свідчити про ймовірність банкрутства.
До першої групи відносять ознаки, які сигналізують про наявність ймовірності погіршення становища підприємства або компанії в майбутньому:
- низький рівень капітальних вкладень;
- малоефективне використання технічного оснащення і ресурсів підприємства;
- неритмічна робота і вимушені простої;
- абсолютна залежність від певного ринку збуту, типу обладнання або активу та іншого.
До другої групи належать показники, які дозволяють визначити ймовірність банкрутства в найближчому майбутньому:
- наявність запасів сировини або продукції, помітно перевищують норму;
- дефіцит оборотних коштів фірми та зростання тривалості періоду його обігу;
- наявність непогашених грошових зобов'язань перед засновниками компанії;
- хронічна прострочена заборгованість перед кредиторами або дебіторами та інші показники.
Якщо суб'єкт не здатний погасити утворилися боргові зобов'язання протягом трьох місяців, то це виступає в ролі визначального показника суттєвої ймовірності банкрутства.
Заява про банкрутство в судові органи може подати або керівництво самого підприємства, або уповноважені органи, або кредитори підприємства.
