Бушер АЕС - це перша та єдина наСьогодні атомна електростанція в Ірані та в цілому на Близькому Сході, що знаходиться недалеко від міста Бушир. Будівництво об'єкта викликало низку претензій до Ірану з боку інших держав, але на даний момент проект АЕС успішно закінчено, а електростанцію введено в експлуатацію.
Фундамент майбутньої атомної електростанції було закладено у 1975 році, але через деякий час будівництво АЕС Бушер було заморожено. Лише через сорок шість років воно продовжилося.
Договір про будівництво було підписано між Іраномта ФРН одним із відділень корпорації Siemens. Однак після введення американською владою санкцій проти Ірану західна Німеччина повністю підтримала своїх союзників і швидко згорнула всі розпочаті роботи зі зведення станції.
Після підписання договору про співробітництво тавикористання АЕС у мирних цілях між Російською Федерацією та Іраном у 1992 році за будівельні роботи взялися російські фахівці. Іранські підрядники за підтримки російських вчених та висококваліфікованих професіоналів монтажу дозволили підготувати станцію до запуску вже у 2007 році. Тоді ж між двома країнами було підписано новий договір, цього разу про довгострокове постачання з Новосибірська палива для АЕС. Однак через економічні та політичні проблеми запуск Бушер АЕС був знову перенесений.
Нарешті у 2009 році на атомну електростанцію було доставлено та завантажено необхідну кількість палива, і реактор почали перевіряти на безпеку експлуатації.
Після незліченної кількості перевірок наприкінціліта 2012 року настав завершальний етап введення АЕС в експлуатацію. Тоді реактор було виведено на 100% затвердженої проектом потужності. Але на початку роботи станції не обійшлося без збоїв:
За статистичними даними 2006 року, Іран споживав досить велику кількість електроенергії - 136,2 мільярда кВт/год, виробляючи при цьому близько 170 млрд кВт/год.
Більшість виробництва електроенергії в Ірані(93%) здійснювали теплоелектростанції, що працюють на нафтопродуктах та газі. 7% - це частка гідроелектростанцій. Інші способи отримання електроенергії (альтернативні) станом на 2006 рік у країні були відсутні.
Через брак потужностей для переробкинафтопродуктів Ірану доводиться імпортувати недостатню електроенергію у великих обсягах. Особливо гострою ця проблема виявилася у 2007 році, коли через брак потужностей у країні навіть запровадили обмеження на постачання бензину фізичним особам. На сьогоднішній день урядом держави розроблено програму зі збільшення вироблення електрики, тому введення в роботу кількох блоків АЕС допоможе вирішити проблему нестачі потужності раз і назавжди.
Проти будівництва та запуску атомного реакторавиступали раніше і виступають донині Ізраїль та США. Основна претензія урядів цих країн у тому, що Іран не до кінця чесний по відношенню до світової громадськості та бажає використати атомну енергію у військових цілях. Зокрема для впровадження ядерної зброї в оборонний сектор держави.
Підозри виникли через те, що Іран намомент початку будівництва не перебував у світовій конвенції про ядерну безпеку. У зв'язку з цими претензіями до 2000 року журналісти часто порушували тему можливої військової операції проти Ірану силами Сполучених Штатів Америки.
Під час будівництва Бушер АЕС Росія проявила себе яквідповідальний підрядник з великою кількістю фахівців високого рівня кваліфікації, які успішно застосовували в роботі західне обладнання, закуплене під будівництво, що не відбулося в 1975 році.
Конкурентоспроможність на ринку атомної енергетикиРосія завоювала завдяки високим економічним коефіцієнтам, надійності та безпеці технічних рішень та можливості працювати в кредит. Це основні причини, через які уряд Ірану продовжує роботу з Росією на етапі будівництва другого блоку станції.
Листопад 2014 року ознаменувався підписанням міжкраїнами договору про будівництво другої черги реактора За словами голови організації з атомної енергії Ірану Алі Акбара Салехи, новий реактор дозволить державі заощадити близько 11 барелів нафти за рік. Для другого блоку АЕС відправною точкою став вересень 2016 року.
Будівництво АЕС Бушер-2 в Ірані.сьогодні на етапі розробки та затвердження всієї необхідної документації щодо проекту. Зовсім недавно – 10 вересня 2016 року – будівництво вийшло на новий рівень. Саме цього дня завдяки співпраці двох держав було закладено фундамент другого блоку АЕС Бушер. Фото із заходу вже облетіли весь світ. "Росатом" вже взяв на себе зобов'язання щодо розробки поточного проекту, а також третього блоку станції. Термін здачі розробленої документації за проектом – початок літа 2019 року. Вартість розробок становитиме 1,78 мільярда рублів.
Реактори, що встановлюються на другий та третій блокстанції повинні відповідати всім сучасним вимогам безпеки. Тому проектувальники розробили сучасні високотехнологічні установки, що враховують накопичений світовими розробниками практичний досвід. За сьогоднішньою документацією, проект планують реалізувати за десять років. Перший запуск та введення в роботу АЕС Бушер-2 має відбутися восени 2024 року, а перевірка та введення Бушер-3 планується на весну 2026-го.
Атомна енергія сьогодні дозволяє будь-якій країні незалежати від газу та нафтопродуктів. АЕС не забруднюють довкілля, економічно витрачають паливо і при цьому мають високу потужність. Головним мінусом будь-яких атомних електростанцій є важкі наслідки аварій, навіть за низької ймовірності.
Крім того, атомна енергетика сьогоднізабезпечує будь-якій країні надійність в енергосистемі, а атомна генерація - найекологічніший вид отримання електроенергії після альтернативних джерел, що використовують як паливо енергію вітру, сонця та інших. Виробництво електроенергії за допомогою АЕС недороге, що дозволяє будь-якій країні реалізовувати свою продукцію з чудовою вигодою. Крім того, електростанції дозволяють будь-якій країні економити запаси природних копалин, таких як метан, нафту та інші.
Що ж до Бушера АЕР, закладення фундаменту третього блоку має здійснитися до 2018 року, а довгострокові проекти передбачають будівництво восьми енергоблоків атомної електростанції.
