Здається, вже ніхто не задається популярним ще всередині 90-х питанням про те, що таке реформи. За останні років 15 саме це поняття втратило звичне звучання «корінних перетворень» і стало співзвучним з очікуванням порожніх змін. Якщо щось і змінюється, то десь там, «нагорі», тоді як на низовому рівні ніяких змін не відбувається. А замість фундаментальних змін люди відчувають ускладнення життя і марнування часу.
Зараз потрібно шукати нові відповіді на старе питанняпро те, що таке реформи. На перший план виходять перетворення в медичній сфері, в галузі соціального та пенсійного забезпечення. Однак найбільш нагальною проблемою залишається реформа ЖКГ. Адже не секрет, що труби, водопровід, каналізація, електрика, словом, комунальне господарство в цілому залишилося незмінним ще з радянських часів. Комунікації не ремонтувалися кілька десятиліть, більше 80% не тільки фізично, а й морально застаріли. Як і застаріла ще діюча пострадянська форма управління, по суті своїй малоефективна і не відповідає вимогам часу. Парадокс: ЖКГ залишається єдиною галуззю в російській економіці, де маленькі острівці приватного капіталу відчувають себе досить некомфортно в океані монопольно-державного тиску на будь-які ініціативи змінити ситуацію на краще.
До речі, про зміни.Відповідь на питання про те, що таке реформи, досить простий. Це зміни «правил гри» на чужому полі, які призводять до фундаментальних змін. Наприклад, реформа освіти, яка передбачає передачу освітньої автономії університетам. Тобто справа не в рішенні поточних фінансових проблем, пошуку коштів для модернізації комунальних мереж або будівництва нових сучасних кварталів. Хоча б тому, що це неможливо. Тільки за офіційними даними, щорічно населення виплачує за неоказиваемие послуги 1,3 трлн. рублів. А на первинний ремонт потрібно 9 трлн. За цією логікою виходить, що вартість житлово-комунального господарства-послуг має зрости в 9 разів! Та й будівництво нових будинків замість «хрущовок» вимагатиме без малого 25 років часу. А значить, нові будівлі постаріють, не встигнувши "народитися". Не кажучи вже про те, що ж робити на протязі цих 25 років, до того ж не в великих містах. Росія, до чиновницького жаль, - країна велика ...
У підсумку відповідь на питання про те, що таке реформи,лежить в дещо іншій площині. Ця вимога гарантованих державою прав приватної власності і демонополізації всієї комунальної економіки. Уряд, судячи з недавнього рішення Держради, все-таки має намір демонополізувати управління комунальним господарством, передавши практично всі комунікації в руки приватних концесіонерів. Однак управління - це не власність. Тим більше власність на землю, по якій ці комунікації прокладаються. І виходить, що замість однієї державної монополії народжуються дві: бюрократична і приватна. З різним функціональним і ринковим наповненням. А утримати в цих умовах зростання цін на ті ж ЖКГ-послуги не представляється можливим.
Крім того, є ще одна проблема.Ніхто, напевно, вже особливо не сперечається, чи потрібні ТСЖ чи ні. Закон є закон. Інша справа, як бути, якщо ТСЖ не відходять у власність весь комплекс комунікацій, прибудинкова територія і земля, на якій розташовані будинки, що увійшли до нього. Без названих ключових елементів сенсу створювати товариство немає. Адже очевидно, що реформа ЖКГ тягне за собою і земельну реформу, і реформу адміністративно-територіального устрою та бюджетної системи. А це вже докорінні зміни ...
