Умови сучасного страхування дозволяютьзастосовувати різні способи покриття можливих збитків. Одним із застосовуваних методів є страхування колишніх часів - так звана страховка в ретроактивності період. Такий вид відшкодування застосовується в договорах, укладених між юридичними особами в різних областях господарської діяльності.
Ретроактивним періодом називають термін діїстрахового поліса, узгоджений обома сторонами. Страховий період починається в терміни, що передують даті укладання договору страхування, і закінчується датою виписки поліса. Всі страхові випадки, що виникають в даний період, покриваються з суми страхового відшкодування.
У страхових договорах ретроактивності період страхування - це часовий чинник, від якого залежить виплата відшкодування за подія, що відбулася перед підписанням договору.
Розрізняють два види такого періоду:
Пріоритетним напрямком впровадження (страхування заднім числом) є будівництво, страхування фінансових ризиків.
Суть відшкодування полягає в тому, щоб відшкодуватизбитки, які були виявлені за тим самим виконаним роботам. Правда, дана норма діє лише в тому випадку, якщо в момент оформлення страхового поліса бенефіціарій не знав про існуючі прорахунки і не повинен був знати (не отримував листів, розпоряджень або службових записок за фактом виявлення допущених недоліків).
Питання про включення минулого періоду в діюстраховки неодноразово розглядався арбітражними судами. Але основне правило говорить, що ретроактивності період може вважатися таким лише за узгодженням сторін. Навіть якщо сторони припускають про існування такого пункту, але не включають його в страхові умови, в відшкодування збитків може бути відмовлено.
Якщо застрахована особа знала про допущені прорахунки, проте купило поліс, то такі дії розцінюються як шахрайство.
