Нормування праці на виробництві дозволяєоб'єктивно встановити співвідношення між обсягом праці та її оплатою. Обсяг праці може бути виражений у вигляді обсягів виконаної роботи, кількості устаткування, яке обслуговує, кількості працівників, терміном виконання робіт. Основні використовувані на практиці методи нормування праці - аналітичний і дослідно-статистичний. При аналітичному методі: нормований процес розбивається на елементи; потім виділяються всі фактори, що впливають на тривалість виконання кожного елемента (організаційні, психофізіологічні, технічні, соціальні, економічні); моделюється оптимальний склад процесу і послідовність складових його елементів, що враховують найкраще поєднання чинників, що впливають на їх тривалість.
Опытно-статистические методы нормирования труда (Сумарні методи) мають на увазі визначення норм на весь обсяг роботи без аналізу складових її елементів. Досвідчений метод застосовується в разі визначення норм на базі особистого досвіду фахівця з нормування, статистичний - на базі фактичних витрат по аналогічним роботам раніше. Динячі методи нормування праці не є науковими, так як при розробці норм не проводиться аналіз фактичних умов праці.
Выбирать тот или иной метод следует в зависимости від того, для чого будуть використовуватися результати нормування. Адже норми праці - це інструмент, який використовується для досягнення мети, тому витрати на нього повинні відповідати кінцевому результату. Наприклад, якщо потрібно дати разове виробниче завдання, то досить застосувати норму часу або вироблення на аналогічну роботу. І, навпаки, для розробки норм, які будуть використовуватися тривалий період часу, і (або) для серійного виробництва, краще застосовувати аналітичні методи нормування праці.
Вони бувають двох різновидів:аналітично-дослідницькі та аналітично-розрахункові. У першому випадку витрати часу на всі елементи і процес в цілому знаходяться за допомогою прямих вимірювань їх на робочих місцях (хронометраж, фотографія робочого часу). У другому випадку витрати часу знаходяться з використанням науково обґрунтованих нормативів (місцевих, галузевих, міжгалузевих). Часто на підприємствах використовують поєднання різновидів аналітичних методів. Менш трудомісткий з них - розрахунково-аналітичний.
Норми не є чимось постійним, вони підлягаютьперегляду в разі проведення заходів організаційно-технічного плану, освоєння працівниками нових видів робіт (нестандартна робота стає типовою). Серед організаційно-технічних заходів слід виділити:
- модернізацію і введення нового обладнання;
- вдосконалення виробів, інструментів, оснастки;
- впровадження прогресивних технологій;
- автоматизацію і механізацію процесів;
- раціоналізацію;
- вдосконалення організації праці.
Введення нових норм повинно проводитися з дотриманням вимог ТК РФ і системно.
